Наталія Яницька

30.01.2020 Історію пишемо ми, отже історія - це люди, це події і наше бачення цих подій. І пишеться вона не для істориків, їхніх книжок та довідників, а для суспільства. Тільки від нас залежить, про що будуть наступні сторінки.

Перший етап практики успішно пройдений, але це тільки початок. Попереду ще багато цікавих завдань та проектів, нових зустрічей і знань, тому немає часу стояти на місці, йдемо далі!

02.02.2020 Другий етап практики був, мабуть, найважчим, адже інформацію я збирала не з книжок чи з інтернет-ресурсів, а зі спілкування з людьми, а це не так уже й легко. Ти мусиш знайти людину, яка дасть тобі найширшу, найповнішу інформацію. Домовитися про зустріч-інтерв'ю, зібрати матеріали, систематизувати, проаналізувати і головне - зрозуміти їх, бо все це безглуздо, якщо ти не розумієш, що робиш.

Найкращим респондентом для мене є людина - гостомелець, що довго проживає в моєму селищі, знає не тільки його сучасні події, а й історію, наші звичаї та обряди, легенди та казки - наш спадок. І, на щастя, я знайшла таку людину.

05.02.2020 Знайомтесь - Осецька Лідія Трохимівна. У любові до рідного краю, до рідного слова та нашого спадку вона виховала не одне покоління. Лідія Трохимівна, яка серцем і розумом віддана свої справі, працює із таким завзяттям, що й молодь позаздрить. Лагідність і душевне тепло, доброта та щирість гармонійно поєднуються в її характері з наполегливістю та цілеспрямованістю.

Лідія Трохимівна має найбільший скарб - повагу від гостомельців: школярів Ірпінської ЗШ І-ІІІ ст. №13, вихованців Центру творчості дітей та юнацтва, колег по роботі та всіх жителів Гостомеля. Дякуємо Вам, Лідія Трохимівна!

Коментарі