Україністи, славісти, журналісти

Наталія Яницька Опубліковано у fb для друзів 09.02.2020 Ось і підійшла до логічного завершення моя фольклорно-діалектологічна практика. Левова частка усієї робити уже виконана та чекає своєї оцінки, залишилося тільки допрацювати звіт і моє наукове дослідження. Чим була цікава ця практика? Новою інформацією! За цей час я дізналася неймовірно багато нового: про історію мого селища Гостомель, хоча спочатку мені здавалося, що я вже все знаю, про нашу звичаєву культуру: святкування Івана Купала, дівочі ворожіння на Андрія, весельні звичаї, особливі традиції на хрестинах, легенди про походження назв наших річок та лісів і навіть містичну розповідь про відьом, що на Всеношну проводять ретуали, щоб набратися сил і знань для своїх чаклувань. Усе це наш культурний спадок, наше коріння. Уперше проаналізувала самобутнє мовлення гостомельців, адже, коли з самого дитинства живеш у цьому середовищі, ти не помічаєш усіх особливостей. Дякую за цікаву та змістовну практику! # ТНУ_практика_філ...

Юлія Літвін Ну що ж, я знову тут і продовжую писати. 😌Навчальна практика набирає шалених обертів. Мені подобається відвідувати різні культурно-мистецькі установи, дізнаватись щось нове, дивитись і обговорювати це із своїми колегами.😍 Та за цією прекрасною картиною стоїть плідна праця, яку потрібно втілити в життя. Канікули - це дуже добре, але в міру. Бо згодом настільки відвикаєш від працьовитої рутини, що потім важко «в‘їхати» у графік.😫 Я зауважила, що мені важко зібратись з думками і сконцентрувати свою увагу на навчанні та розвитку. Та мусимо вчитися. 🤓 Керівники чітко і лаконічно сформували програму й організацію практики, за якою потрібно працювати. Коли я побачила цю програму, була в легкому шоці. 😱😱Багато різних і незрозумілих завдань, як здалось мені на перший погляд. Що до чого ? Яким чином ? Навіщо ? - на такі питання я шукала відповідь😅 Та згодом, викладачі проінформували нас і я зрозуміла, що прийдеться багато писати, ділитися та креативити.✨ Безумовно, ...

Яна Куштурна Якщо практика, то тільки така  💫 💫 💫 # тну_філологія # тну # тну_вернадского

Наталія Яницька Опубліковано у fb для друзів 06.02.2020 Тепер, коли всі потрібні матеріали зібрані, інтерв'ю проведені, я повністю занурилася у роботу. Порівнюючи ці інтерв'ю, я побачила, яка велика різниця у відповідях на одне й теж саме питання. Перший респондент - моя рідна бабуся Ніна Василівна - на питання, у які дні прийнято колядувати, каже: калядувать на Росдво, от щедрувать – на Маланки, ото перед Старим Новим годам. І ця відповідь на 100% передає живе мовлення, не скажу, що усіх гостомельців, але багатьох із них. Другий респондент - Лідія Трохимівна - розмовляє більш літературної мовою. Вона багато років працювала в школі, була керівником етнографічно-фольклорні гуртки, директором селищного будинку культури. З нашої розмови я дізналася багато цікавих легенд, пов'язаних з Гостомелем, а також про звичаї та обряди, що здавна існують у нашій місцевості. Практика в мене фольклорно-діалектологічна і я думаю, що мої респонденти ідеально доповнюють один одног...

Валерія Дмитренко Опубліковано для друзів Коли проходила повз Софійський собор, дзвіницю, завжди така дивна захисна реакція, наче постійно від чогось обороняєшся, несвідомо, а то ж просто храм, що прославляє мудрість, скільки ж він пережив і кого пережив. Шістдесятники. Хм.. А вони то якраз і захищались, від усіх при чому, бо "настукати" могли і близькі. Такі дві, здається радикально несумісні речі, храм Божий і покоління інтеліґенції - водночас рідні, бо обоє захищались: хтось словом, підтримкою друзів, а хто вірою, надією, молитвою. От я вперше побачила Оранту. І це таке відчуття від просто побаченого, якого ще ніколи не було: не велич, не захват, а.. безпека. Така я дивна, хіба ніколи у безпеці себе не відчувала - відчувала і відчуваю, але це інше, асболютно просте і зрозуміле. Це можливо тільки тут, в гостях у пані Софії. Інтеліґенція.. Прямо так і написано через "ґ". Отак могли за одну лиш букву лишити життя. Серйозно. Таких собі, "широковідомих у ву...

Юлія Пилипенко Отож, практика 2020, справа наступна. Отримую інформаційний лист на 11 сторінок. Відкриваю, читаю, закриваю. Аналізую. Плачу. Їм 4 шоколадні цукерки і вафлю. Відкриваю знову. Розумію, що завтра їду в Київ організовувати випуск магістрів Таврійського національного. Інформаційний лист просить опитати бабусь у моєму селі. Знову плачу. 20:00. Доїдаю вафлю, біжу до своїх бабці і діда. Складаю запитальник, поки баба Оля гріє суп. Приготувалась, увімкнула диктофон. Як результат, 7 хвилин бабуся гигоче і каже, що нічого не пам'ятає, відправляє до діда. Він читає. "Та не знаю, йди до баби". Плачу. Їм суп. Біжу до сусідки, мама сказала, що вона більш серйозна, дивиться телевізор і врятує ситуацію. Ну, а баба Люба, в свою чергу, на запитання "Як в селі називають кота", дала чітко зрозуміти: "Маруся. Я свого так назвала. Ти наче уто не знаєш". Подякувала, розплакалась. Поїхала в Київ. Коротше, далі буде. На фото головні герої випуск...

Яна Куштурна знаходиться в  Національний заповідник «Софія Київська» От скажіть, якщо людей щось змушувати робити, то вони будуть отримувати від цього задоволення??? Сама собі я сказала, що якщо ти навчаєшся на філологічному факультеті, то тобі повинно подобатися те, чим займається філолог. І знаєте, практика не пройшла даремно. Я намагалася на кожній локації почути те, що цікаво саме мені) У музеї Тараса Шевченка новим для себе я відкрила те, що сам Шевченко дуже любив дітей, а діти любили його, він сам говорив: " Той, кого люблять діти -ще не зовсім поганий чоловік". Від себе додам: "Якщо ти не любиш дітей, то і своє життя не варто зв'язувати із філологією та педагогікою".🙅 Але мені здається, що я на правильному шляху💫 # тну_філологія # тну # тну_вернадского

Катерина Черкевич Більшу частину моєї фолькльорно-діалектологічної практики блог живе лише в нотатках мого телефону, а з підписників тільки бабуся до якої я нарешті приїхала та її котики( Пірат, Зефір та Бублик, так з фантазією у нас з сестрою все добре, як каже бабуся: " хто на що голодний"). Ще дорогою склала список питань, план дій на тиждень, але коли приїхала, то зрозуміла, що легко не буде. Першим кроком стала " посвята в мої плани", розповіла про те, що в мене є списочок питань і те, що я повинна знімати на відео відповідь. Реакція бабусі : "- Ой бооо, яке відео, ти шо людей оце захотіла чудувать, нє ти щось таке вже придумала, пішли краще щось пообідаєм ". Вона думає, що це жарти і на цьому все закінчиться так і не розпочавшись. Що ж з бабусею поки що не вийшло запланованого. Але попереду ще як мінімум 4 дні тому не все так погано. Неочікувано тато приєднався до моїх канікул-практики в селі, стало цікаво послухати його версію, те що р...

Наталія Яницька 30.01.2020 Історію пишемо ми, отже історія - це люди, це події і наше бачення цих подій. І пишеться вона не для істориків, їхніх книжок та довідників, а для суспільства. Тільки від нас залежить, про що будуть наступні сторінки. Перший етап практики успішно пройдений, але це тільки початок. Попереду ще багато цікавих завдань та проектів, нових зустрічей і знань, тому немає часу стояти на місці, йдемо далі! 02.02.2020 Другий етап практики був, мабуть, найважчим, адже інформацію я збирала не з книжок чи з інтернет-ресурсів, а зі спілкування з людьми, а це не так уже й легко. Ти мусиш знайти людину, яка дасть тобі найширшу, найповнішу інформацію. Домовитися про зустріч-інтерв'ю, зібрати матеріали, систематизувати, проаналізувати і головне - зрозуміти їх, бо все це безглуздо, якщо ти не розумієш, що робиш. Найкращим респондентом для мене є людина - гостомелець, що довго проживає в моєму селищі, знає не тільки його сучасні події, а й історію, наші звичаї та обряди, ле...

Roma Pavlov опубліковано 7 лютого 2020,  FB ТНУ Інститут Філології та Журналістики Ну що, сьогодні практика почалась з "Національної ради України" з питань телебачення та радіомовленя. Ми зустрілись з членом Національної ради України, Костинським Сергієм Анатолійовичем. Він нам буже багато чого розповів, що якщо тут все описувати, в мене не вистачить часу тут все писати. Тому, опишу декількома словами. Розповів про: 1. Забезпечування прав громадян щодо інформації. 2. Про концепт "Рамка" свобода слова і думки. 3. про вимкнення російського телебачення та стимулювання розвитку українського 4. про заборони російських фільмів, серіалів і передач, та ренесанс українського кіновиробництва 5. про вплив мовних квот на потужний розвиток української музичної індустрії і поширення української мови в медіа 6. розвиток Суспільного мовлення і його значення для країни, 7. процес децентралізації та розбудову місцевого радіомовлення, 8. потужну роботу в Донецькій, Л...

Юлія Літвін Нещодавно розпачалася перша навчальна практика у моєму житті.😱 Перше місце, яке довелося відвідати, це музей ім. Т.Г. Шевченка.🤓 Я відчувала відповідальність і трохи хвилювалася, бо не знала, що очікувати. Але як потім виявилося, дарма.☺️ Все минуло на вищому рівні, я збагатила свої знання різними цікавими фактами🧐, зробила надзвичайно велику кількість фотографій😄 і мала можливість поспілкуватися з екскурсоводами.😎 Мені сподобався такий вид діяльності, бо це щось нове,незвичайне у моєму житті.😍😇 Далі буде...🔥 # ТНУ_практика   # ТНУ_1курс   # ФІЖ Інститут Філології та Журналістики

Alina Shenenko опубліковано 6 лютого 2020, FB ТНУ Інститут Філології та Журналістики 6 лютого 2020 року студенти першого курсу факультету журналістики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського з метою ознайомчої практики відвідали громадську організацію   Громадське радіо . Тетяна Трощинська, головна редакторка, розповіла історію створення організації та про труднощі, з якими довелось стикнутися, поділилася своїм досвідом, дала декілька цінних порад майбутнім журналістам та провела цікаву екскурсію відділами. Дякуємо  Gayana Yuksel  за організацію зустрічі та Тетяні Трощинській за цінний досвід!

Валерія Дмитренко знаходиться в Національний музей Тараса Шевченка . 6 лютого о 10:46 · Kyiv · ⚜️ Василь Штернберг 🔹Переправа через Дніпро🔹 Мені дуже подобається такий вигляд столиці кінця 19 століття. Переправа тільки по воді.. Куполи лаври височіють над усім і ти їх ніколи не переплутаєш. Так це він. Київ. #kyiv #shevchenko #museum

Катерина Черкевич - А як там у тебе справи з практикою?- вже 2 тижні, ця тема надзвичайно актуальна для мами та така вже небажана для мене. За сніданком, кожного ранку замість десерту, мама подає її притрусивши цукровою пудрою, тішить тільки те, що цей десерт низькокалорійний і фігурі точно не зашкодить . Я знаходжу тисячі відмовок, нещодавно влаштувалася на роботу і кажу, що тепер зовсім не до практики🤷‍♀️ Ранок 2 лютого. Дорогою на роботу в переповненій маршрутці розумію, що відкладати немає куди, бо вже й так далеченько відклала. Вирішила. Беру собі вихідні на роботі, бо завтра той самий понеділок, коли треба почати. Вирушаю до бабусі в село в пошуках інформації для своєї фолькльорно-діалектологічної практики. P.S. вже й новий пост для мого блогу готовий, а я ще й перший не наважилась опублікувати. Ох ця нерішучість та невпевненість, що ти зі мною робиш???

Віка Вавдійчик разом з Lerka Bagrichuk та 6 іншими особами . опубліковано 5 лютого 2020,  FB ТНУ Інститут Філології та Журналістики Ми - студенти 3 курсу, разом з нашим керівником Olena Popova розпочали свою виробничу практику у стінах школи №309 Дарницького району м.Київ. Приїхавши туди, нас повідомили, що школу закрили на карантин. Але нам вдалося познайомитися та поспілкуватися з дирекцією школи. Потім, нас запросили на зустріч, де розповідали вчителям про навчальну платформу "mozaBook". Ця платформа робить уроки цікавішими та полегшує роботу вчителя за допомогоючисленних ілюстраційних, анімаційних і творчих презентаційнихможливостей, які допомагають учням в більш легкомузасвоєнні навчального матеріалу. Школа своїм зовнішнім виглядом нас вразила. Було видно, що її люблять та дбають про неї. Класи з сучасною технікою, новим обладнанням та все у патріотичному стилі. Не знаю, як в подальшому поверне нас доля, які стежини відкриються у нашому професійному...