УНТ очима україністів
Ярослава Павловей Все своє життя людина прагне до пізнання. Ми щодня ходимо на пари і навіть не усвідомлюємо, що ось воно, перед нами, або просто не хочемо цього помічати. Заняття УНТ з Оленою Анатоліївною змушують нас, навіть мимоволі, дивитися знанням у вічі. Особисто мене рятує те, що я волинянка, і знаю багато народних пісень та корінних слів. Мені легше, бо росла серед давніх українських обрядів і традицій. Та й цікавіше, бо з кожною парою дізнаюсь все більше і більше нового про українську націю. Напевно, так і треба проводити пари: щоразу давати нове завдання (ще складніше, ніж попереднє), яке змушує сісти за ноутбук і годинами шукати в інтернеті матеріал, який відповідає дійсності, ще й з посиланням на автора. Нам, як студентам, це ой як не подобається. Нам аби щонайменше роботи, і тоді викладач стає улюбленим. Але що ми пригадаємо з такого предмету через 4 роки??? Та й навіть через рік?? Правильно, нічого. Багато нервів, сліз, недоспаних ночей забирає вивчення творчості на...