"Софія" та Шістдесятники🤷♀️😎
Валерія Дмитренко
Опубліковано для друзів
Коли проходила повз Софійський собор, дзвіницю, завжди така дивна захисна реакція, наче постійно від чогось обороняєшся, несвідомо, а то ж просто храм, що прославляє мудрість, скільки ж він пережив і кого пережив.
Шістдесятники. Хм.. А вони то якраз і захищались, від усіх при чому, бо "настукати" могли і близькі.
Такі дві, здається радикально несумісні речі, храм Божий і покоління інтеліґенції - водночас рідні, бо обоє захищались: хтось словом, підтримкою друзів, а хто вірою, надією, молитвою.
От я вперше побачила Оранту. І це таке відчуття від просто побаченого, якого ще ніколи не було: не велич, не захват, а.. безпека. Така я дивна, хіба ніколи у безпеці себе не відчувала - відчувала і відчуваю, але це інше, асболютно просте і зрозуміле. Це можливо тільки тут, в гостях у пані Софії.
Інтеліґенція.. Прямо так і написано через "ґ". Отак могли за одну лиш букву лишити життя. Серйозно. Таких собі, "широковідомих у вузьких колах" персон просто викликали підписати папери, а потім арештовували на 11 місяців. І, вибачте, до біса життя, яке лишила людина: дворічного сина, який після повернення мами з-під арешту не впізнавав її?!.. Така несправедливість - жахливі речі, які не мають і не матимуть виправдання.
Дивний збіг обставин, що відвідали ці місця послідовно, випадковість, та, кажуть, "випадковості не випадкові" - згодна, як ніколи.
Надкорисна інформація, мене особисто дуже зачепила. Щиро вдячна нашим екскурсоводам, які донесли до нас все це. Іноді думаю, що ми не заслужили, той світ, країну в якій живемо, бо не робимо стільки як зробили вони всі.
Цікаві місця, і цікаві слова, і цікаві відчуття, знову ж таки, завдяки #тну) 😎🥰
Цікава практика виходить.. 🤔😌
Шістдесятники. Хм.. А вони то якраз і захищались, від усіх при чому, бо "настукати" могли і близькі.
Такі дві, здається радикально несумісні речі, храм Божий і покоління інтеліґенції - водночас рідні, бо обоє захищались: хтось словом, підтримкою друзів, а хто вірою, надією, молитвою.
От я вперше побачила Оранту. І це таке відчуття від просто побаченого, якого ще ніколи не було: не велич, не захват, а.. безпека. Така я дивна, хіба ніколи у безпеці себе не відчувала - відчувала і відчуваю, але це інше, асболютно просте і зрозуміле. Це можливо тільки тут, в гостях у пані Софії.
Інтеліґенція.. Прямо так і написано через "ґ". Отак могли за одну лиш букву лишити життя. Серйозно. Таких собі, "широковідомих у вузьких колах" персон просто викликали підписати папери, а потім арештовували на 11 місяців. І, вибачте, до біса життя, яке лишила людина: дворічного сина, який після повернення мами з-під арешту не впізнавав її?!.. Така несправедливість - жахливі речі, які не мають і не матимуть виправдання.
Дивний збіг обставин, що відвідали ці місця послідовно, випадковість, та, кажуть, "випадковості не випадкові" - згодна, як ніколи.
Надкорисна інформація, мене особисто дуже зачепила. Щиро вдячна нашим екскурсоводам, які донесли до нас все це. Іноді думаю, що ми не заслужили, той світ, країну в якій живемо, бо не робимо стільки як зробили вони всі.
Цікаві місця, і цікаві слова, і цікаві відчуття, знову ж таки, завдяки #тну) 😎🥰
Цікава практика виходить.. 🤔😌
Коментарі
Дописати коментар