Контрольні бувають різні

Катерина Тоцька

Остаточно прокинувшись, відчуваю, що гаряча кава в чашці вже закінчилася, ледь хитаючись на дерев’янному стільці, кажу до себе: “Годі сидіти, потрібно вирушати в дорогу трішки раніше, адже сьогодні понеділок і очікуються чималі затори” Швидко одягаюсь, кидаю погляд в дзеркало – готова. Цілую матусю, яка вже встигла провести ранковий інструктаж та побажати успіхів і йду. Здавалося б, звичайнісінький собі ранок, але тут я згадала, що сьогодні контрольна робота…

У тролейбусі почало ставати менше повітря, серце вилітало з грудей, а те, що стою однією ногою на останній сходинці вже зовсім не хвилювало. У цей момент, я як ніколи зраділа, що вся необхідна інформація є в нас на електронному диску. Це мабуть єдиний день, коли я раділа заторам, адже за годину їзди повторила все, що проходили на попередніх лекціях.

Як звичайно, трішки запізнюсь на пари, швидко біжу до університету. Перша пара ІЗЛ, але англійська література 17 століття зовсім “не лізе в голову”, лише крутяться гаївки, весілля, Велесова книга. Лекція закінчилась надзвичайно швидко і ось я вже сиджу в іншій аудиторії в очікуванні завдань з усної народної творчості. Викладач зайшов і повітря раптом стало напружене, а той факт, що телефон потрібно негайно вимкнути, ледь не довів до мікроінсульту. Побачивши завдання стало легше, адже всі питання ми обговорювали не один раз. Окинувши поглядом ще декілька питань на папері видихнула, недаремно провела стільки часу на навчанні.

Завдання на перший погляд були легкими, але як тільки ми взялись їх робити то зрозуміли, що так легко, як здалося не буде. Позитивною новиною було те, що ті нотатки читача, які ми писали протягом минулих лекцій можна було використовувати. Всі записи ми залишили на першій парті і при необхідності могли підходити та читати їх. Але пам’ять мене підводила і поки я доходила до свого робочого місця то все вилітало з голови. Мабуть зі спроби 5 у мене вийшло хоч щось запам'ятати. Думаю, виною всьому було хвилювання. Відверто кажучи, всі відчайдушно намагались хоча б щось десь підгледіти. Думаю, це така особлива природа студентів.

1:20 полетіла непомітно, а останнє завдання ще не було виконано. Добре, що викладач дозволив ще трішки попрацювати на перерві.

Я вважаю, контрольна робота була легкою, потрібно лише більше було готуватись. Великим плюсом було те, що ми могли користуватись своїми матеріалами, адже так ми запам’ятовуємо більше інформації.

Моєю проблемою було невміння правильно розрахувати час, не потрібно зациклюватись на одному завданні, а робити те, що точно знаєш. Але ми тільки вчимося, далі буде все краще і краще.

Потрібно вчитись на своїх помилках, щоб надалі не виникало ніяких проблем. Цікавий виклад інформації дає свої плоди. Тому я щиро сподіваюсь, що ми будемо любити свій предмет так, як любить його наш викладач.